компроміс

компроміс
-у, ч.
Згода з ким-небудь у чомусь, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети.
••

Іти́ (піти́) на компромі́с — поступатися чимось заради досягнення мети.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "компроміс" в других словарях:

  • компроміс — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • компромісний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • компромітація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • компромітований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • компромітування — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • компромітувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • компромітуватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • компромісний — а, е. Прикм. до компроміс; який є компромісом …   Український тлумачний словник

  • компромісарний — а, е, діал. Стос. до компромісу …   Український тлумачний словник

  • компроміс — [компроум’і/с] су, м. (на) с і, мн. сие, с іў …   Орфоепічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»